[phrases: Logo slogan not found]
Головна сторінка [phrases: Contacts not found] [phrases: Search not found] укр | eng
Головна сторінка [phrases: Contacts not found] [phrases: Search not found]
Український форум грантодавців

Ловля на Спиннинг
Соблазнение

КРУГЛИЙ СТІЛ «БЛАГОДІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БІЗНЕСУ – ТЕМА ДЛЯ ЗМІ ЧИ ПРИХОВАНА РЕКЛАМА?» КРОК НАЗУСТРІЧ ЗРОБЛЕНИЙ

Понад два десятки учасників, представницькі команди від обох сторін – ЗМІ та комерційних компаній й НДО, гаряча суперечка, «холодний душ» від юриста, небажання розходитись й емоційні діалоги за кавою навздогін, палке прагнення донести свою позицію – от короткий підсумок  дискусії за «круглим» столом проведеної 13 вересня спільно Українським форумом ґрантодавців (УФҐ) і Незалежною асоціацією телерадіомовників (НАМ).

Корпоративна благодійність в Україні

Говорячи про благодійність бізнесу в Україні, ми звикли до применшувальних характеристик на кшталт «зароджується», «на початковому етапі», «наздоганяє Захід» тощо. Насправді, ж як свідчать дані Державної податкової адміністрації Україні з декларації на прибуток підприємств, надані на запит УФҐ, 2006 року сума добровільно перерахованих підприємствами коштів та/або переданих товарів становила 589 мільйонів 788 тисяч грн. або близько 0,1% ВВП, що навіть дещо перевищує відповідний відносний показник американських компаній!

 

Висвітлення корпоративної благодійності в ЗМІ

За даними представленого УФҐ моніторингу ЗМІ у 2006 році благодійній діяльності було присвячено 687 матеріалів у ЗМІ (досліджувались 601 друковане джерело і 15 телеканалів). У Чехії (де майже в 4,5 рази менше населення) ЗМІ присвятили благодійності близько 12 000 матеріалів – себто майже в 20 разів більше!

 

ICTV – лідер, а Богуцький образився

За даними того ж дослідження найбільше серед телеканалів про благодійність розповідав ICTV, але кількісні дані вразили генерального директора каналу: «Не може цього бути!» - вигукнув він, - «Ми лише з «Україною 3000» купу сюжетів зробили». Чим і підтвердив банальну істину – ЗМІ цікавлять насамперед гучні імена.

 

Преса нехтує законом про рекламу, бо їх майже не контролюють

Якщо телебачення у сюжетах про добрі справи відмовляється називати компанію-благодійника, посилаючись на закон про рекламу, друкованих матеріалів без позначки «реклама», в яких відверто названі імена людей і компаній, чимало.

Член Нацради України з питань телебачення й радіомовлення Тетяна Лебедєва одразу ж внесла ясність: це відбувається тому, що пресу, на відміну від телебачення, майже ніхто не контролює. Юрист Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова слідом за директором Індустріального телевізійного комітету Катериною Котенко згодом підтвердили у своїх виступах: так, всі такі публікації, справді, прихована реклама, за яку автори й відповідні ЗМІ можуть бути покарані. А ображеним компаніям, приховану рекламу яких, на відміну від інших, преса відмовляється розміщувати, О. Большакова порадила звертатись в суд. Створивши прецедент, газета чи журналу мусять дотримуватись обраної політики.

 

«Вміла готувати, та не вміла подавати»: ЗМІ вважають, що компанії самі винні

Однією з головних причин, через яку ЗМІ відмовляються висвітлювати ту чи іншу добру справу, медійники назвали недолугість її подання з боку компаній.

-          Доведіть мені, що це справді цікаво! - наполягала Оксана Панасівська, головний продюсер «Нового» каналу, і наводила приклади нудних, повних канцеляризмів прес-релізів від компаній, які  зухвало вимагали висвітлення своїх «добрих справ».

-          Але ж ЗМІ, як бізнес, також повинні бути соціально-відповідальними перед своїми клієнтами — слухачами та глядачами! Тож може на основі розуміння цієї відповідальності ЗМІ та бізнес іншого ґатунку знайдуть спільний ґрунт для порозуміння? – питав директор з розвитку фонду «Євразія» Михайло Мінаков.

-          Ніхто нікому нічого не винний, - відповіла за ЗМІ Тетяна Лебедєва. Справді, ЗМІ мають бути соціально-відповідальними, але хто сказав, що їхня відповідальність полягає в тому, щоб висвітлювати вашу благодійність?

 

Проблема рятування Чорного моря – не тема для ЗМІ?

Олександр Самардак, Атлант-М, і Сергій Летенко БФ «Дитячий світ» висловили «крик душі» компаній-благодійникив: якщо йдеться про справді важливу для суспільства справу, чому ЗМІ не хочуть писати про неї навіть, якщо компанія-ініціатор не зазіхає на згадування про себе? «Атлант-М», зокрема, мав сумний досвід з одним з телеканалів, на який звернувся з проханням підняти проблему очищення Чорного моря, якій автомобільний концерн має намір присвятити час і ресурси. Навіть погодившись на повну анонімність, компанія дістала від телеканалу відмову.

 

Хто винний і що робити?

Тетяна Лебедєва, Нацрада України з питань телебачення й радіомовлення: «Давайте робити кроки назустріч один одному». І як вдалий приклад співпраці, навела конкурс публікацій на тему туберкульозу, проведений фондом «Розвиток України».

Олександр Богуцький, ICTV: «Якщо компанія безкорисливо й наполегливо, рік за роком, опікується певною доброю справою, про неї розкажуть. Не зараз, то наступного року». Стукайте і вас почують.

Компаніям треба шукати шляхи і форми, щоб «достукатися» до ЗМІ, переконати їх у важливості справи.

 

Євген Бистрицький, голова правління УФҐ: «Не варто сперечатися про те, хто більш винний, треба встановити міру відповідальності кожного».

ЗМІ не повинні забувати про свій громадянський обов’язок, і фахово подати важливу подію – це їхня справа.

 

Ольга Большакова, НАМ: «Треба визначити поняття «реклама» в законі так, щоб її можна було відмежувати від іншої інформації». Наразі ж порекомендувала компаніям спонсорство, яке чітко визначено в законі, як і засади його висвітлення.

Треба міняти закон, зокрема, «Закон про рекламу». УФҐ планує розпочати компанію лобіювання таких змін.